НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ЗА ДОГОВОРОМ ПІДРЯДУ

Виконавець: ст. гр. 263-19-1 Музика Єлизавета Андріївна

Виконавець: ст. гр. 263-19-1 Музика Єлизавета Андріївна

Керівник: доц. к.т.н.Шайхлісламова Ірина Анатоліївна

НТУ «Дніпровська політехніка»

Тема: Система управління безпекою та гігієною праці.

Мета проекту – звернути увагу на недосконалість законодавства щодо залучення фізичних осіб до виконання робіт з підвищеною небезпекою за договором підряду.

Будь-яка економічна діяльність людини, результатом якої є дохід у грошовій формі, розглядається як прибуткове заняття (рис. 1.1). Конституції України гарантує громадянам право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Сучасна культура праці вимагає від працівників особистої відповідальності за свою роботу, захист від виробничих ризиків. Гарантією соціальної безпеки може стати правильно оформлені трудові відносини.

Існує тенденція угоди цивільно-правового характеру називати трудовою угодою, але пам’ятайте, що стосунки, які виникають внаслідок їх укладання регулюється нормами цивільного, а не трудового законодавства. Такі угоди останнім часом складаються і при виконанні робіт підвищеної небезпеки (при підземних, зварювальних, роботах на висоті та інш.)

Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно-правовим договором. Статус найманого ставить працівника під опіку і захист закону і самої організації. Суттю цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другою сторони (замовника), а останній повинен прийняти й оплатити виконану роботу. Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а інші – Кодексом законів про працю України. При укладанні цивільно-правового договору на виконавця (підрядника) покладається ризик негативних наслідків роботи, а при укладенні трудового договору такий ризик покладається на власника.

Законодавством про працю на власника підприємства покладається обов’язок створення безпечних і нешкідливих умов праці. У цивільному законодавстві вимог щодо створення замовником безпечних і нешкідливих умов праці не передбачено.

Однак громадянам слід пам’ятати, що суттєво незахищеними залишаються їх права та інтереси як фактичних виконавців, що зголошуються для роботи за “трудовими угодами” на свій ризик.

 

Варіанти оформлення відносин з фізичною особою на працю та їх відмінності

 

 Трудовий договір (контракт)Цивільно-правовий договір
ПідставаКЗпП [6]згідно ЦКУ [7]
Вид договору– безстроковий договір,

– строковий договір,

– контракт

– договір на виконання робіт (договір підряду),

– договір на надання послуг

Сторони угод (договору)  Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

  Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

  Найманий  працівник – фізична  особа,  яка  працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Замо́вник –  фізична чи юридична особа, розпорядник грошових коштів, який замовляє певні товари, роботи чи послуги (цінності), або подає заявку про придбання чи замовлення товарів, робіт чи послуг (цінностей) у майбутньому.

  Виконавець – суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

  Підрядник – сторона договору підряду, яка зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника).

Самозаймана особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну  професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

 

Запис у трудовій книжці  Робиться запис про виконання роботи. 
Правилам внутрішнього трудового розпорядку  (найманий) працівник підпорядковується 
Безпечні умови праціпрацівники мають бути захищені від дії небезпечних та шкідливих виробничих чинників 
Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємствіНавчання, проведення інструктажів, іспит з охорони праці, стажування [4].

(найманий) працівник повинен бути ознайомлений під підпис з технічною документацією

 
Спеціальне навчанняСпеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві [4] 
Розслідування нещасного випадкупроводиться на підставі «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» [9]
Загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняпідлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку [3]

 

 

Аналізуючи наведені в таблиці відмінності можна зробити висновок, що при виконанні робіт за цивільно-правовим договором виробничі відносини між замовником і підрядником (виконавцем) виходять за межі законодавства з охорони праці і підпадають лише під дію Цивільного кодексу України, в якому не розглядаються питання навчання робітників, їх стажування, а також питання створення безпечних умов праці на робочих місцях і забезпечення їх засобами індивідуального захисту.

Фізичною особою вважається людина, як учасник цивільних відносин [7]. Статус фізичної особи – підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з  метою досягнення  економічних  і соціальних результатів та одержання прибутку.

Водночас, слід зауважити,  що в господарському законодавстві “юридична особа” та “фізична особа – підприємець” охоплюються спільним поняттям “суб’єкт господарювання” [8].

До переліку суб’єктів господарювання віднесено, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, … , а також інші юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому порядку [7].

Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видаються Держпраці, зокрема, юридичній особі.

Тобто у разі укладання договору підряду, предметом якого є виконання робіт підвищеної небезпеки, роботодавець в якості підрядника (виконавця) зобов’язаний мати відповідний дозвіл на виконання таких робіт.

Відповідно до п.3. ст.837 ЦК України передбачено що «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. … Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.»

Отже, з огляду на зазначене, виконувати роботи підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідно одержати дозвіл, можуть зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю.

На сьогодні поширеною є практика укладання цивільно-правових договорів між роботодавцем або виконавцями (підрядна організація) та фізичними особами на виконання робіт з підвищеною небезпекою. Але ЦК України не передбачено як організувати залучення фізичних осіб до робіт які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою [5], для виконання яких необхідно пройти щорічне спеціальне навчання з питань охорони праці та перевірку знань. І тоді виникають питання: чи необхідно перевіряти наявність посвідчення про навчання та перевірку знань у фізичної особи, чи необхідно здійснювати контроль за виконанням робіт, чи потрібно його ознайомлювати з технічно-проектною документацією, чи повинні умови праці на робочому місці відповідати вимогам законодавства та інш.

Зокрема, до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи, але ця вимога не застосовується до виконання робіт за договором підряду, а лише за трудовим договором.

Тому є пропозиція: Внести зміни до законодавства щодо заборони укладати договори підряду з фізичними особами, які передбачають виконання робіт з підвищеною небезпекою, або передбачити механізм підготовки і допуску до таких видів робіт з метою запобігання нещасних випадків.

Щодо внесення змін до ЦК України, зауважуємо, що відповідно до статті 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

 

Нормативні документи на які є посилання:

  1. Конституція України
  2. ЗУ «Про ОП»
  3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
  4. НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
  5. НПАОП 0.00-4.12-2005. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
  6. Кодекс законів про працю України.
  7. Цивільний кодекс України

8. Роз’яснення. Статус фізичної особи – підприємця: проблеми застосування законодавства від 14.01.2011, Міністерство юстиції України.

  1. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019р. №337.
  2. Податковий кодекс України.
© All rights reserved.